Жарков Сергій Миколайович
Сергій Жарков | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Сергій Миколайович Жарков | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 7 травня 1958 | |||||||||||||||||||||||||
м. Одеса, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 26 липня 2012 (54 роки) | |||||||||||||||||||||||||
м. Одеса, Україна | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 174 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 75 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | Захисник / півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Сергі́й Микола́йович Жарко́в (нар. 7 травня 1958, м. Одеса, УРСР — † 26 липня 2012, м. Одеса, Україна) — колишній радянський та український футболіст, виступав на позиції захисника та півзахисника. Майстер спорту СРСР (1977). Чемпіон світу серед молоді (1977).
Корінний одесит Сергій Жарков почав займатися футболом у СДЮШОР рідного міста, де його тренером був Олександр Руга. У п'ятнадцятирічному віці хлопця було зараховано до дублюючого складу одеського «Чорноморця». Ще у юнацтві, під час бійки Сергію потрапили каменем в обличчя. Удар був настільки сильним, що він перестав бачити правим оком. Граючи у футбол, Жарков всіляко приховував свою недугу від лікарів та тренерів. Виявився обман на одній з медкомісій у «Чорноморці», проте на той час 17-річний футболіст, що бачив тільки одним оком, вже зміг довести свою спроможність на футбольному полі. Виступав Сергій переважно за дублюючий склад «моряків», лише одного разу вийшовши у складі першої команди у матчі на Кубок СРСР.
Згодом Жаркова запросили до юнацької збірної СРСР, де він став основним гравцем. У 1977 році знаходився у розташуванні збірної на молодіжному чемпіонаті світу, що проходив в Тунісі і завершився перемогою радянської команди, однак через конфлікт з тренером Сергієм Мосягіним на поле так і не вийшов, хоча як член команди золоту медаль все ж отримав.
У 1978 році Сергія було призвано до армії та направлено до одеського СКА, що виступав у першій лізі. У команді разом з Жарковим «служили» такі відомі футболісти як Ігор Бєланов, Петро Чілібі та інші. Відігравши в армійському клубі два з половиною роки, повернувся до «Чорноморця», ставши гравцем основного складу та на багато років застовпивши за собою ліву бровку як у захисті, так і в середній лінії. У 1984 році одесити посіли 4 місце в чемпіонаті СРСР, отримавши право представляти країну в Кубку УЄФА, де Сергій дебютував 18 вересня 1985 в матчі проти німецького «Вердера»[1].
У 1986 році одесити зайняли передостаннє місце у турнірній таблиці та залишили вищу лігу, проте вже через рік знову підвищилися у класі не останнім чином завдяки впевненій грі Сергія Жаркова. У 1988 році, провівши загалом дев'ять сезонів у складі «Чорноморця», Жарков вирішив закінчити кар'єру футболіста.
Залишивши великий футбол, Сергій протягом року виступав за ветеранську збірну СРСР. Пізніше ходив у плавання на судні «Максим Горький», куди був зарахований на посаду спортивного інструктора. У складі екіпажу здійснив три навколосвітні подорожі і похід до архіпелагу Шпіцберген.
У 1992 році, зійшовши на берег, отримав запрошення від команди СК «Одеса», де був граючим тренером, а у 1993 році суміщував функції гравця з посадою головного керманича команди. Пізніше, через розбіжності з керівництвом клубу, залишив тренерський пост.
З 1994 по 2000 грав за аматорські колективи «Благо» (Благоєве), «Рибак» (Одеса), «Лотто-GCM». З останньою командою пробився до турніру другої ліги, де у сезоні 1997/98 вона виступала під назвою «СКА-Лотто». Потім продовжив грати в одеських командах «Рибак-Дорожник», «Сигнал», а також команді КАПО з села Первомайське. Надалі не залишався осторонь від футболу, брав участь в іграх за ветеранські команди Одеси.
Загинув 26 липня 2012 року. Його тіло було знайдено на пляжі в районі 7-ї Пересипської[2].
- Чемпіон світу (U-20) (1977)
- Переможець першої ліги чемпіонату СРСР (1987)
- Срібний призер другої ліги чемпіонату України (1997/98)
- Майстер спорту СРСР (1977)
- У списках «33 найкращих футболістів УРСР» (2): № 2 (1983,1984)
- Закінчив Одеський педагогічний інститут
- ↑ 18.09.85 Одеса. «Чорноморець» (Одеса) — «Вердер» (Бремен) 2:1. Протокол матчу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 19 лютого 2012.
- ↑ Загинув Сергій Жарков. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль гравця на сайті «Одеський футбол» [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль гравця на playerhistory.com [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- 50 найкращих. Чорноморець (частина перша) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інтерв'ю
- Сергій Жарков. Чудові сни дитинства (рос.), 22.08.2003
- С.Жарков: Одесит? Або у море, або на футбольне поле[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.), 25.07.2006
- Народились 7 травня
- Народились 1958
- Померли 26 липня
- Померли 2012
- Майстри спорту СРСР
- Уродженці Одеси
- Вихованці Одеської СДЮШОР
- Радянські футболісти
- Українські футболісти
- Футболісти «Чорноморця» (Одеса)
- Футболісти «Блага»
- Футболісти «СКА-Лотто» (Одеса)
- Футболісти СК «Одеса»
- Українські футбольні тренери
- Тренери ФК СК Одеса
- Випускники Одеського педагогічного університету
- Померли в Одесі